Коли планували як провести канікули, ми думали, що нам вистачить часу на все: і відіспатися, і позмагатися, і на екскурсії, і в гори навідатися.

В останній день року, 31 грудня, ми брали участь у традиційних змаганнях зі спортивного орієнтування «Приз Діда Мороза». Напередодні погода розгулялась по-зимовому: випало багато снігу, а стовпчик термометра зовсім не радував своїми показами. Проте нас гостинно прийняла школа №12 і наші останні побоювання розсіялись. Старт був в районі школи, мороз пощипував щічки та носи, та майже 100 учасників одночасно вибігли на дистанції. Здивовані мешканці району раз по раз супроводжували нас вітаннями.

 

Траси змагань проходили по лісному масиву «Сталкер», суцільно вкритому товстим шаром снігу. Спортсмени, відповідно своїй кваліфікації, мали знайти певну кількість контрольних пунктів. Спочатку всі бігли колонами, протоптуючи цілі дороги, а на ближніх контрольних пунктах була навіть черга за відміткою. Але поступово всі учасники розбіглися по своїх запланованих маршрутах і дороги перетворились на мережу особистих стежинок, що вели спортсменів до перемоги.

 

Через 40 хвилин всі фінішували до теплої школи, де нас пригощали солодощами Дід Мороз та Снігуронька. Потім була приємна процедура нагородження, адже майже всі наші гуртківці завоювали призові місця та отримали грамоти з подарунками. З наступаючим новим роком нас привітали завуч школи, директор обласного центру туризму, голова федерації спортивного орієнтування. Так ми проводили 2014 рік в колі друзів.

 

А вже 2 січня в новому році ми знову зустрілися на цікавих змаганнях «Відкриття сезону». Вони теж стають традиційними, але стоять трохи осторонь від суто спортивних баталій. Родзинка змагань в цікавій новорічній формі. Учасники не просто відмічаються на контрольних пунктах, розставлених по всьому лісі, а розбирають солодощі, які щедро розкладені поряд. Чим смачніше ласощі, тим більше балів вони додають до скарбнички результату.

 

Це випробування було незвичним для орієнтувальників. Ще цукерку можна покласти в кишеню, але якщо біжиш в лідерах, то в моментальний приз може попастись і досить об’ємний пакунок з кукурудзяними паличками чи масивний пакет соку. З усім цим потрібно бігти по дистанції, не втрачаючи темп. На деяких контрольних пунктах були ще й надувні кульки, які теж додавали велику кількість балів до результату. Причому їх треба було донести цілими через усі хащі дистанції, а якщо не виходило, кількість призових балів катастрофічно зменшувалась.

 

Цікаво було спостерігати за суперниками, навантаженими мішками цукерок та кульками під спортивною формою, що у відчайдушних спринтерських забігах штурмують чи не кожний контрольний пункт. Завзяттю та напрузі локальних забігів міг би позаздрити будь-який чемпіонат! На фінішу судді оцінювали «скарб» спортсмена і за його величиною визначали переможців.

Наші фотографії з новорічних змагань та походів під час зимових канікул

Керівник гуртка «Спортивне орієнтування» Прокопчук В.В.