Петрос - Говерла як підготовчий полігон

Може бути, запропонована назва дещо амбітна, але насправді так відбувається вже не першій рік. Перед категорійним походом наша група виходить на найвищі гори українських Карпат аби перевірити основний состав щодо фізичної підготовки та налаштуватися до мандрівки.

Так і цього року, ми вирішили пройтися маршрутом Лазещина – Петрос – Говерла з 7 до 9 травня. Перша половина дня виходу на маршрут була з дошкульним дощем. Але наші зусилля були позитивно оцінені навіть погодою. До вечору гора Петрос «відкрилися» і холодна ніч не змогла зіпсувати нам оптимістичного настрою. Ранком ми здійснили сходження на цей 2020–метровий велетень. Як і пройдешнього року ми були приємно здивовані великою кількістю туристичних груп, як на Петросі, на переході до Говерли, так і на найвищій точці України.

Травневий вихід в гори стає традиційно масовим. Природа ж здивувала нас величезною кількістю підсніжників, мільйони вісників весни. Сходження на Говерлу (2061 м) відбулося у ранковий час, але там ми вже зустріли київську групу «горників».

Похід довів, що ядро групи, яка готується літом до походу третьої категорії складності в Карпатах, за технічними та психологічними параметрами може очолити весь колектив майбутньої подорожі. Ми також домовились про те, що в кінці травня місяця ще одне тренування проведемо на інших вершинах Карпатських гір.

А. Є. Моісей,
керівник гуртка «Історичне краєзнавство»
на базі Чернівецького педколеджу