Озирнись навколо, вдумайся !

Так вже сталося, що у першому семестрі і першій, і другій курси педагогічного коледжу проходять за програмою з історії тему першої світової війни (1914 – 1918 рр.). А через наш край ця кривава подія не тільки проходила, торкнувшись своїм чорним крилом, а стабілізувалася на довгі воєнні роки. Її сліди до наших днів можна спостерігати у селах і містах нашої області. Пам'ять про загиблих на полях цієї незрозумілої для простого люду війни має допомогти нам, педагогам, у вихованні християнського милосердя і гуманного ставлення до жертв любого насилля.

Виходячи з таких міркувань, члени туристичного гуртка «Історичне краєзнавство» ОЦТКЕУМ на базі Чернівецького педагогічного коледжу вирішили ознайомитись с некрополем жертв Першої світової війни, який розташований у селі Валя Кузьмин Глибоцького району. Автобусом ми доїхали до села Тарашани і пішки йшли по старій трасі на північний схід. Навколишній ліс зачарував нас багатими барвами його червоно-жовто-зеленої палітри, чудовим краєвидом пагорбів, нагадуючи прикарпатські пейзажі. На південній околиці села Валя Кузьмин ми знайшли пам’ятник загиблих в тій війні солдатів.

Біля пам’ятника студенти узнали про те, що у 30-х роках ХХ ст.. комітет Червоного хреста оголосив 1 серпня Міжнародним антивоєнним днем вшанування пам’яті загиблих солдатів і офіцерів всіх національностей. В 1936 р. уряд Румунії, в складі якої знаходилися Буковина, видав наказ про перепоховання останків воїнів, які загинули під час Світової війни. Ініціатором будівництва меморіального комплексу стало товариство «Культ героїв» при підтримці Німеччини. Так з’явилося це військове кладовище, де перепоховали 3744 воїнів з оточуючих Чернівці сіл: Бояни, Припруття, Магала, Остриця, Валя Кузьмина, Рокитне, Рідківці, Тарашани. Звертаємо увагу на той факт, що серед імен солдатів австрійської армії зустрічаються українські та румунські прізвища. В цьому була трагедія: українці і румуни брали участь у війні з обох боків фронту!

На цьому наша експедиція не закінчилася. Ми відпочили на берегу озера в селі, милувалися чудовою осінньою природою.

На завершенні цього похідного дня ми відвідали «дуб Штефана Великого», який знаходиться в лісу західніше населеного пункту. Могутній віковий дуб є пам’яткою природи місцевого значення і з ним місцеве населення пов’язує давні історичні події, які відбулися 1497 року в Козьминських лісах. Тут було розбито польське військо на чолі з самим королем Яном Олбрахтом. Вони після невдалої облоги столиці тодішнього Молдавського князівства міста Сучави верталися через ці дрімучі ліси. Молдавські воїни при допомозі місцевого населення підрізали дерева і повалили зненацька на тяжку польську кінноту та піхоту. Після цього їх добивало військо Штефана Великого. Згідно легенди, полонених поляків запрягли до плугу і на свіжій борозні посадили дубові діброви. Може цій дуб ще пам’ятає ці тяжкі часи!

Закінчувався день, золота осінь поглиналася вечірніми сумерками, а нам не хотілося вертатися до міста – сумно стало від того, що літо уходить, сумно стало від того, що в подарованій богом чудовій природі відбуваються безглузді криваві події.

А.Є. Моісей, керівник гуртка

Фотоальбом подорожі