ПІШОХІДНА ІНТЕГРАЦІЯ ІСТОРІЇ З ГЕОГРАФІЄЮ

Центральною темою краєзнавчих розвідувань пошуковців гуртка «Історичне краєзнавство» Чернівецького ОЦТКЕУМ на базі Чернівецького педагогічного коледжу є пам’ятки Першої світової війни на території нашого краю. Кожна з цих пам’яток кличе нас в дорогу та дає нагоду спланувати цікаву експедицію. Цього разу ми узнали про існування одного з об’єктів нашого дослідження в селі Стрілецький Кут. Маршрут вихідного дня ми запланували з тим, аби краще пізнати околиці Чернівців.

Підйом на гору Цецино (537м) поклав початок ознайомлення з Чернівецькою височиною. Дотепер на горі ще можна побачити рештки середньовічного замку, що довгі роки домінував над округою. Подальший шлях по хребту надав можливість пройтися чудовим буковим лісом та піднятися на гору Спаська (531м). Хребет траверсують старі окопи Першої світової війни. Вони нагадують про жорсткі бої, які точилися в цій місцевості. Яка все-таки несправедливість – загинути в такому мальовничому куточку імперії за зовсім незрозумілі цілі! Стало трошки веселіше, коли хребтова стежка вивела нашу групу на «Орлине гніздо» – місце для відпочинку чернівчан і гостей нашого краю. Далі спуск від «Орлиного гнізда» і за 6 км лісом доходимо до Стрілецького Кута.

Біля лісництва на нас очікує заслужений учитель України Іван Ілліч Бульбук. Він є відомим в нашій області краєзнавцем і чудово знає історію села та району. З його розповідей нам особливо припала до душі та, що розкривала життєвий шлях місцевого священика Єротея Федоровича. Він жив на рубежі ХІХ і ХХ ст. і був нагороджений австрійською владою Золотим хрестом з короною за заслуги.

І, звісно, біля каплички навколо школи ми взнали, що тут поховано 43 воїнів Першої світової війни. Пам’ятник в Стрілецькому Куті був першим монументом такого роду на теренах нашого краю. Він збудований ще у 1928 році, за вісім років до того, як з’явилися схожі меморіальні комплекси в Звенячині Заставнівського та Валя Кузьмині Глибоцького районів. В село неодноразово приїздили громадяни Австрії, щоб вшанувати пам'ять своїх предків. Ми ще раз переконались у гостинності наших земляків, у їхньому християнському співчутті всім жертвам любої війни.

Отже, наша скарбничка поповнилася ще однією пам’яткою і ми стомлені, але задоволені, верталися в Чернівці.

Фотографії з походу.

Керівник гуртка А.Моісей