1-3 квітня у Кривому Розі пройшов фінальний етап Кубку України з боулдерінгу серед дорослих 2016. Разом з найсильнішими боулдерінгістами України у змаганнях прийняв участь і найсильніший Буковинський боулдерінгіст Павло Божко. В упертій боротьбі він потрапив до розширеного фіналу 7-м (передостаннім), зміг у фіналі покращити свій результат і виборов 5-те місце.

Нагадаємо, що протягом двох останніх місяців Павло прийняв участь у двох етапах Кубку України з боулдерінгу серед дорослих 2016 і у загальному заліку посів 4-те місце, всього 2 позиції у рейтингу відділили його від виконання нормативу Майстра спорту України зі скелелазіння.

Повні результати змагань і підсумок Кубку.
Фото зі змагань - фотоальбом 1, фотоальбом 2.

Розповідь Павла про відвідані змагання - Фінальний етап кубка України в Кривому Розі

Частина 1: кваліфікація
Сьогодні пройшла кваліфікація фінального етапу Кубка України з боулдерінгу. Хочу висловити свою думку (конструктивну критику) по проведенню змагань:
1. Стенд не готовий до проведення змагань. Я думаю хоча б через те, що зачіпки слизькі(зализані). Таке відчуття, що вони не мились і не чистились перед змаганнями, а якщо навіть чистились, то зачіпки просто дуже давні (ну дуже давні, адже щоб тертя майже не відчувалось потрібно, щоб пройшло мін.5-7 років) Стенд не змінив свою начинку (зачіпки, рель'єф, структури) ще з часу проведення тут Молодіжного Чемпіонату України по боулдерінгу (березень 2015).
2. Організація на дуже низькому рівні, адже про зміну в регламенті (планувалося 3 групи по 1.5 години, а стало 2 групи по 2 години) ми дізналися лише за день до старту в 20:00, через те, що головного судді навіть на було в місті. На старті зібрали всіх присутніх і запустили в 1 групу, тому 2 група складалась з 7-10 учасників.
На одному з маршутів я травмував руку і після змагань 40 хв чекав лікаря, бо він просто зник, а адміністрація розводила руками і казала: "Зараз прийде, чекай", - це все, що вони могли сказати.
3.Хоч фінали і будуть завтра, сьогодні погоджували регламент на їх проведення разом з представниками областей: не сподобалося те, що фіналістам-чоловікам заборонили дивитись та підтримувати фіналісток-жінок під час їх виступу і я, як люблю рахувати, порахував, що всього 35 учасників: 8 фіналістів і 8 фіналісток, залишилось 25, ще частина не прийде це 10-20%, отже під час лазіння дівчат глядачами будуть 15-20 людей + 10 суддів... І це так ми розвиваємо наш спорт в Україні? Ми хочемо виставити команду на Міжнародні змагання? Не кажучи, вже про Олімпійські ігри в майбутньому. Та учасники не будуть морально готові, якщо тут за ними дивляться 20-30 людей, а в Європі декілька сотень, а можливо і тисяч.
Можливо стаття викличе багато питань, відкликів, але це моя думка, якщо мені хтось зможе пояснити все, що тут відбулося, я з радістю вислухаю. Моя мета не образити організаторів, а покращити проведення змагань в майбутньому, а також розвиток спорту в нашій державі.
Дякую всім за увагу та бажаю всім, хто планує проводити потужні старти, спочатку продумати всі нюанси, а потім зважити свої сили, а головне можливості.

Частина 2: фінали жінок
8:30(по плану) закриття зони ізоляції для фіналісток, бачив ще не всіх.
Перекличку ще не проводили, хоча вже є головний суддя і більшість суддів. Цікаво кого чекають. А також не знаю, через минулий запис або інші причини, головний суддя дозволив фіналістам чоловікам підтримувати жінок на 1 фінальному маршуті... Хоча б щось ми досягли.

Частина 3: Коротко про фінали та висновки:
Хотів би почати з приємного, що змінилося після кваліфікації:
1.На стенді все таки є декілька структур з гарним тертям, які використали в фіналах. Маршрути в фіналах були дещо незвичними для мене (раніше не лазив нічого схожого), тому маршути дуже сподобались, залюбки б полазив їх ще раз зі здоровою рукою.
2.Лікар не пропадав протягом фіналів, добре, що його допомога не була потрібна.
3.Що було дійсно приємно, що протягом 2 днів притримувалися регламенту створеного в п'ятницю в 20:00, після закінчення мандатної комісії.

Але на цьому приємне закінчується:
1. Біля старту останнього фінального боулдеру знайшов шуруп(саморіз). Це мені подарунок залишили і пізніше на моє запитання, що було б, якщо б шуруп попав гострою частиною в тіло або голову, отримав відповідь від Щербака: " Я б тобі оплатив твою медичну страховку ",- належна відповідь людини, яка відповідає за безпеку учасників. Так прозвучала фраза:" В тебе ж не потрапив!! ", - пропоную почекати, поки хтось все таки, хтось його собі вкрутить. Підняв це питання через те, що рівно рік тому була схожа ситуація, коли гвинт із зірваною " шляпою" стирчав на маршуті.
2.Під час перегляду фінальних боулдерів, постановник оголосив:"Дефекти стенду використовувати не можна". Проте не всі вони були заклеєні скотчем. І сталась ситуація, коли Женя Ткаченко використав відслоєння фанери і не отримав ніякого сигналу від суддів. Підняв це питання, сказали написати так званий "протест" ( дуже цікаво, що разом з протестом ти змушений дати відповідну суму у розмірі стартового внеску. Це окрема ситуація, яку хотілось би обговорити, коли вказуєш організаторам на їх помилки і ще й платиш за це). Мене разом з Женьою запросили в тренерську, де обговорювалося це питання, адже на кону було виконанням ним МСУ. Після переговорів мені запропонували забрати протест і зарахувати Жені "Бонус", я не маю нічого проти, і забрав протест, але не сподобалось тее, що відношення було: " Ти забери протест, а ми цю ситуацію потім обговоримо", хоча я розумію, що було потрібно, щоб швидше завершити цю ситуацію.

Тому хочу ще раз, хто планує проводити змагання, наголосити, що продумувати потрібно всі "підводні камені". Також хочу привітати Ткаченко Женю і Покусаєва Олега з виконанням Майстра спорту України))