Сокирянщина туристична

Величезний рекреаційний та пізнавальний туристичний потенціал нашого краю підживлюється енергетикою всіх його складових частин. Ще одним безперечним доказом цього стала наша мандрівка вихідного дня територією Сокирянського району.

Наш автобусний маршрут планувався бути "закільцьованим" на туристичних обєктах в Коболчині, Ожеві, Новодністровську та Галиці. Але ще до під'їзду до зазначеного маршруту, на Червоній Могилі що поблизу Кельменців, члени гуртка розпочали своє відкриття самого східного району нашої області. Тут встановлений пам'ятний знак на честь 133 і 163 дивізій, які звільняли ці місцевості від немецько-фашистських загарбників. Нам розповіли і давню легенду про історію цього пагорбу та його назву.

Село Коболчин відоме далеко за межами нашого регіону тим, що колись тут плідно працювали вправні гончари. Сьогодні в селі залишився один гончар, але який! Це - Гончар Іван Іванович, що навіть зумів організувати унікальний музей гончарства. Ми отримали справжню естетичну насолоду від спілкування з цією видатною людиною, від його розповідей, експонатів, неповторного дізайну і аури музею. Хто не бачив цього музею - не може вважати себе знавцем нашого краю. Спеціально для нас він провів майстер-клас з основ гончарства. В творчому доробку майстра є виготовлення чорну керамику, яку вважають своїм унікальним світовим досягненням гончари села Марджиня в Румунії. Ми також помітили, що в практиці коболчинських гончарів дбайливо зберігаються елементи трипільської культури.

В селі Ожеве, що на самому Дністрі, ми відвідали ще один унікальний об'єкт - кладовище солдатів румунської армії, які загинули тут у роки ІІ-ої світової війни. В його збереженні вбачається гуманне відношення наших краян до всіх жертв будь-якої війни. Новодністровська ГЕС вразила нас величчю, масштабністю та чарівною силою краєвиду величного водосховища.

В скелях правого берегу Новодністровського моря, в місцях існування прадавніх поганських капищ, а згодом ранньохристиянських чернечих келій, зараз процвітає Галицький Свято-Миколаївський чоловічий монастир. Радянські часи відзначились розстрілами монастирської братії та занепадом монастиря, але зараз на богослужіння до наскельної церкви з'їжджаються віруючi зі всіх куточків краю. Ми були присутні на вінчаннi молодої пари в цій церкві. Тепер ці місця навіюють тільки відчуття спокою і благодаті.

Рекомендуємо маршрут для всіх бажаючих провести вихідні з користю для розуму і серця.

А.Є.Моісей, керівник гуртка ОЦТКЕУМ "Історичне краєзнавство" на базі Чернівецького педагогічного коледжу